1. У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути
відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації
відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені
на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим
Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених
прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з
відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації
обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків,
встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
6) заявлене право вже зареєстровано.
2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації
оформлюється рішення за зразком, встановленим Міністерством
юстиції України.
3. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з
підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не
позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови
усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
4. Відмова в державній реєстрації
прав та їх
обтяжень з
підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
|