Статистика
|
|---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
|
|
Протидія корупції в Україні
В останні декілька років в нашому суспільстві стали багато говорити про корупцію. Термін «корупція» не сходить зі шпальт газет, постійно звучить в інших засобах масової інформації. Все частіше він використовується працівниками правоохоронних органів, вченими, політиками. На офіційному рівні почали говорити про корупцію як чинник, що реально загрожує національній безпеці України. Термін «корупція» став широко вживаним у нормативних, у тому числі законодавчих, актах. Разом з тим, вживаючи це поняття, автори вкладають в нього самий різноманітний зміст. Іноді такий, що взагалі не зрозуміло, чи підносять вони корупцію до якогось конкретного правопорушення, групи правопорушень чи вважають абсолютно новим, раніше не відомим нашому суспільству і законодавству небезпечним діянням. Корупція в Україні є однією з найважливіших проблем функціонування і розвитку нашої держави. Хоча заради об'єктивності слід зазначити, що корупція — не український винахід, вона існує майже у всіх країнах світу. Питання протидії корупції є предметом досліджень багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Для здійснення заходів, пов'язаних з протидією корупції в органах державної влади та запобіганням її виникненню, необхідно чітко уявляти масштаби цього явища. Багато традиційних форм, методів і тактика боротьби з корупцією у нашій державі виявилися малоефективними, а інколи й непридатними для вирішення цієї проблеми. За період незалежності України набутий досвід у сферах законодавчої діяльності переконливо доводить, що нормативно-правове регулювання у суспільстві, організація діяльності державного апарату, функціонування економіки, організація боротьби з корупцією в сучасних умовах має ґрунтуватись на наукових дослідженнях, узагальненні вітчизняного та зарубіжного досвіду. Основні причини поширення злочинності та корупції перебувають у тісному взаємозв'язку з такими явищами, як криза і незбалансованість економічних відносин, високі податки, падіння продуктивності праці, зростання безробіття, бюджетний дефіцит, правовий нігілізм, погіршення виконавчої дисципліни, добору, розстановки і виховання кадрів, недосконала нормативно-правова база, серйозні недоліки і прорахунки в право-застосовній практиці правоохоронних органів. Така ситуація потребує максимального об'єднання зусиль усіх гілок влади та органів місцевого самоврядування, вжиття невідкладних загальнодержавних заходів, удосконалення законодавства, у тому числі кримінального і кримінально-процесуального, правового забезпечення діяльності правоохоронних органів, насамперед органів досудового слідства і дізнання.
|
Начальник управління |
|---|
| Павло Робертович Деміховський |
|
