Нормами ст. 59 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначаються нормами Закону України від 02.06.2011 року № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон). Відповідно до ст.1 Закону, правовою допомогою є надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення. Безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Як і будь-який закон, цей Закон гарантує право на безоплатну правову допомогу кожній особі незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статті, за мовними та іншими ознаками. Закон визначає два види безоплатної правової допомоги: первинна та вторинна. Безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 1 ст. 7 Закону). Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг: - Надання правової інформації; - Надання консультацій і роз`ясень з правових питань; - Складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру; - Надання допомоги в забезпеченні доступу до вторинної правової допомоги та медіації. Безоплатну первинну правову допомогу надають: - Органи виконавчої влади; - Органи місцевого самоврядування; - Фізичні та юридичні особи приватного права; - Спеціалізовані установи. За наданням безоплатної первинної правової допомоги особи можуть звернутися до вище перелічених органів усно та письмово. Письмові звернення надсилаються або подають особами, які досягли повноліття безпосередньо до центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції. Проте, слід відмітити, якщо порушене питання у зверненні стосується дітей, то воно подається чи надсилається їх законними представниками, а якщо визнаної судом недієздатної або обмежено дієздатної особи, то її опікуном чи піклувальником. Органи, що отримали письмові звернення, у разі якщо питання викладене у зверненні віднесені до його повноважень, зобов’язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження звернення. Якщо питання викладене у зверненні не належить до компетенції органу, що його отримав, таке звернення протягом 5 календарних днів пересилається до відповідного органу, про що повідомляється заявнику. Якщо у зверненні містить лише прохання про надання правової інформації, така правова допомога надається протягом 15 календарних днів. Також, слід зазначити, що з метою надання усної безоплатної правової допомоги органи виконавчої влади та місцевого самоврядування організовують особистий прийом. Прийом проводиться постійно в установлені дні та години. Графік прийому повинен бути доведений до відома осіб які мають право на отримання безоплатної первинної правової допомоги. Право на безоплатну первинну правову допомогу мають всі громадини України, іноземці, особи без громадянства, у тому числі біженці. Безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога включає: - Захист від обвинувачення; - Складання документів процесуального характеру; - Здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. Право на вторинну безоплатну правову допомогу мають наступні категорії осіб: - малозабезпечені особи, якщо середньомісячних доход їхньої сім’ї нижчий суми прожиткового мінімуму (на всі види правових послуг); - інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (на всі види правових послуг); - діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім’ї (на всі види правових послуг); - особи, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт (на представництво їх інтересів та складання процесуальних документів); - підозрювані у вчинені злочину особи, які затримані органами дізнання та слідства (на захист від обвинувачення); - особи, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту (на захист від обвинувачення); - особи, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України участь захисника є обов'язковою (на захист від обвинувачення та складання процесуальних документів). Так, відповідно до ст. 45 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960 року участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою: 1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, - з моменту визнання особи підозрюваною чи пред'явлення їй обвинувачення; 2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад; 3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення; 4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення; 5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру - з моменту встановлення факту наявності у особи душевної хвороби; 6) при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру - з моменту першого допиту неповнолітнього. - особи, на яких поширюється дія Закону України від 08.07.2011 № 3671-VI «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (на всі види правових послуг); - ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII - «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань (на всі види правових послуг стосовно питань, пов'язаних з їх соціальним захистом); - особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (на представництво їх інтересів та складання процесуальних документів протягом розгляду справи в суді); - особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку (на представництво їх інтересів та складання процесуальних документів протягом розгляду справи в суді); - особи, реабілітовані відповідно до законодавства України (на представництво їх інтересів та складання процесуальних документів стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією); - громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу. Слід зазначити, що центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), з 01.01.2013 року утворені Міністерством юстиції України при Головних управліннях юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Діяльність Центру буде поширюватися на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Під час виконання функцій з надання безоплатної вторинної правової допомоги центри взаємодіють із судами, органами прокуратури та іншими правоохоронними органами, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги подаються особами, які досягли повноліття до спеціалізованих органів з надання такої допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання незалежно від реєстрації та місця перебування особи. Звернення, що стосуються дітей, подаються їх законними представниками за місцем фактичного проживання дитини або її законних представників незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи, а щодо осіб, визнаних судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом – їх опікунами або піклувальниками за місцем фактичного проживання таких осіб або їх опікунів чи піклувальників незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи. Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених ч. 1 ст. 14 Закону. Центр зобов’язаний протягом 10 днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної допомоги. Якщо особа подала звернення до територіального органу юстиції, цей орган зобов’язаний протягом 3 днів з дня подання звернення надіслати його до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, діяльність якого поширюється на територію відповідної адміністративно – територіальної одиниці. Центр протягом 7 днів після отримання звернення приймає рішення щодо надання безоплатної вторинної допомоги. Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону у разі отримання від особи, яка провадить дізнання, слідчого чи суду запиту про призначення захисника Центр зобов'язаний призначити захисника протягом 24 годин з моменту надходження запиту. Окрім того, у ч. 1 ст. 21 Закону закріплено, що після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги Центр призначає адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом. Під час призначення адвоката враховуються його спеціалізація, досвід роботи, навантаження, складність справ, у яких адвокат бере участь. Повноваження адвоката як захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді, для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення та представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами підтверджуються дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відповідно до ч. 1 с. 22 Закону у разі неможливості надання безоплатної вторинної правової допомоги адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, Центр укладає договір з адвокатом, включеним до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі договору про її надання. У договорі про надання безоплатної вторинної правової допомоги зазначаються обсяг правової допомоги, строк, протягом якого така допомога надаватиметься, та розмір плати.
|
