Червоноградське міське управління юстиції

Правова освіта полягає у здійсненні комплексу заходів виховного, навчального та інформаційного характеру, спрямованих на створення умов для набуття громадянами обсягу правових знань та навичок у їх застосуванні, необхідних для реалізації громадянами своїх прав і свобод, а також виконання покладених на них обов’язків.

Вона спрямовується:

- на підвищення рівня правової підготовки населення, насамперед учнівської та студентської молоді, громадян, які перебувають на державній службі, обрані народними депутатами України, депутатами місцевих рад, викладачів правових дисциплін та журналістів, які висвітлюють правову тематику;

- створення належних умов для набуття громадянами знань про свої права, свободи і обов´язки;

- широке інформування населення про правову політику держави та законодавство;

- забезпечення вільного доступу громадян до джерел правової інформації;

- вдосконалення системи правової освіти населення, збереження та розвиток вітчизняних традицій у цій сфері.

Важливість правовиховної роботи немає потреби доводити. Якщо кожна людина змалечку засвоїть, що вона є людиною, особистістю, що вона має людські права, честь і гідність, може вільно висловлювати свої думки, тільки тоді вона зможе впливати на перебіг подій у суспільстві і брати участь у побудові дійсно незалежної демократичної держави.

Виховання дитини не можна відкласти на потім, її потрібно виховувати сьогодні, щоденно, творчо розвивати і давати правові знання, щоб вона була обізнана у своїх правах і обов'язках і знала, що чекає її у разі скоєння правопорушення.

На сьогодні в Україні мережа дошкільних освітніх закладів значно скоротилась. Разом з тим працівники зазначених закладів, керуючись Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Конвенцією про права дитини, Державними цільовими програмами з цього напрямку виховної діяльності, повинні здійснювати заходи щодо засвоєння знань дошкільнятам про свої права (на відпочинок , на захист, на розуміння дорослого, на підтримку, на повагу до себе), дотримання основних обов'язків, розуміння значення та зв'язку слів «право», «правило», «честь», знання етичних норм поведінки, керування у своїй поведінці моральними нормами, відчуття меж припустимої поведінки.

Найперше завдання правового виховання — озброєння учнів знаннями законів, підвищення їх юридичної обізнаності, систематичне інформування їх про актуальні питання права. Правові знання є тим підґрунтям, на якому формується правова свідомість. Вони допомагають учням співвідносити свої вчинки і поведінку своїх товаришів не лише із загальновідомими моральними нормами, а й з вимогами законів, коригувати свою поведінку, змінювати її у правильному напрямі.

У правовиховному процесі повинні застосовуватись групові та індивідуальні форми роботи з дітьми (бесіди, заняття , ігри-мандрівки, вікторини, свята, конкурси ). Крім того повинні проводитись правовиховні заходи з батьками такі як конференції, декади, тижні правових знань, тощо.

При цьому слід використовувати наочні форми пропаганди правових знань зокрема оформлення стендів, правових куточків, стінгазет.

Базовим етапом соціального становлення особистості є молодший шкільний вік. Завданням початкової ланки освіти мають стати формування в дитини морально-правових норм, набуття нею соціального досвіду, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля, формування основ соціальної адаптації і життєвої компетенції.

Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує становлення особистості дитини, її інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток.

Програма початкових класів передбачає інтегрований навчальний курс, в якому простежуються елементи громадянського виховання, вбачаються спроби здійснення систематизації знань про суспільство, про цінність свого життя і здоров'я та суспільне довкілля. Ці поняття розкриваються під час формування уявлень про поведінку людини в сім'ї, колективі, суспільстві, під час ознайомлення з правопорушеннями дітей, про відповідальність за них.

Правова освіта і правове виховання повинні передбачати створення системи навчання і виховання, спрямованої на формування нового, вищого рівня правової культури особистості. Стрижнем цієї культури є правосвідомість особистості, яка включає отримання системних наукових знань про право, правопорядок і його охорону та виховання емоційно - оціночного ставлення до права і правопорядку.

Прилучення учнівської молоді до правової культури збагачує її духовне життя. Водночас знання нею своїх прав і обов'язків розширює можливості їх реалізації, зокрема й у власних інтересах. Правове виховання зміцнює життєву позицію, підвищує громадянську активність, загострює почуття непримиренності до негативних явищ.

Норми права і моралі регулюють сімейні відносини людей. У процесі правового виховання учнів знайомлять із сімейними правовідносинами, правами й обов'язками батьків стосовно одне одного, щодо виховання дітей та ін.

У процесі правового виховання учні засвоюють і окремі положення трудового права. Адже сьогоднішній школяр завтра стане працівником установи, підприємства, де він стикатиметься з багатьма питаннями, в яких має бути компетентним (умови прийому на роботу, переведення і звільнення з роботи, тривалість робочого дня й часу відпочинку, охорона і оплата праці, моральна та матеріальна відповідальність тощо).

Ознайомлюючись з питаннями кримінального права, учні повинні чітко уявляти, що таке злочин, відповідальність за підготовку і замір злочину, співучасть у злочині, вік кримінальної відповідальності, необхідна оборона, кримінальне покарання, відбування покарання в місцях позбавлення волі, і усвідомити, що жоден злочин не залишається безкарним.

Розкриваючи зміст правового виховання, важливо ознайомити школярів з Конвенцією про права дитини. Згідно з нею, дитиною вважається кожна людська істота до досягнення 18-річного віку.

Означена характеристика правової культури як кінцевого результату правової освіти відображає необхідність її системного здійснення у школі починаючи з молодших класів.

Вивчення регулятивних правових норм має надзвичайно важливе значення для інтеграції особистості в сучасне суспільство.

Ситуація, що склалась в Україні, особливо щодо правопорушень серед дітей і молоді, потребує вдосконалення і реформування системи освіти, особливо у частині викладання основ правознавства.

Сьогодні це досить серйозне і важливе питання, і його вирішення потребує багато зусиль.

Необхідним моментом у формуванні правосвідомості є створення і удосконалення системи безперервної правової освіти й виховання, починаючи з дошкільного закладу з продовженням у школі, у вузі та подальшим підвищенням правових знань шляхом самоосвіти.

До основних напрямів удосконалення правової освіти в Україні належать:

- наукове, методичне та організаційне забезпечення розвитку правової освіти;

- розробка галузевих та регіональних програм правової освіти;

- сприяння створенню та діяльності недержавних фондів підтримки правової освіти населення;

- розширення мережі закладів юридичної освіти, зокрема юридичних ліцеїв, коледжів, шкіл (класів, груп) з поглибленим вивченням правознавства, підготовка висококваліфікованих наукових та науково-педагогічних кадрів;

- забезпечення населення та посадових осіб необхідною нормативною та іншою правовою інформацією (текстами законів, кодексів, науково-практичними коментарями тощо);

- створення мережі спеціалізованих видавництв правничої літератури, юридичних журналів наукового та практичного спрямування, газет та інших періодичних видань;

- організація ступеневої системи правової підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації юридичних кадрів;

- проведення конференцій, семінарів, симпозіумів з питань підвищення рівня правової культури громадян, соціологічних досліджень з питань ефективності правоосвітньої діяльності.